У Луцькому замку грали музику поза віком, расою і статтю

Саме цей лейтмотив став знаковим на десятому ювілейному міжнародному фестивалі.

Art JAZZ Cooperation-2017, організованому Луцьким джазовим клубом, громадською організацією «Принцип» під патронатом Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку, за підтримки спонсорів і меценатів. За традицією, цей захід проходив одночасно й у сусідньому Рівному.

БІЛЬШЕ ФОТО - ТУТ

Протягом трьох вечорів-ночей у стінах древньої твердині Любарта виступили музиканти й вокалісти (їх – не менше 80-ти) з України, Білорусі, Грузії, Польщі, Німеччини, Канади, США та Японії. 

У перші два дні вуха меломанів потішили: Minimal Groove Band, Evgeniy Pugachov European Quartet і Тарас Баковський, Rodeo FM, The Lions, Carlos Bandos, Павло Ігнатьєв і Катіко Пурцеладзе, Dislocados і Katya Chilli Group 432 Гц.

БІЛЬШЕ ФОТО - ТУТ

Авторка цих рядків поспілкувалася за лаштунками дійства з учасником третього дня – всесвітньовідомим американським блюзменом Кітом Данном, який зараз мешкає в голландському Роттердамі. Він розповів англійською, що вперше в Луцьку, як і на цьому фестивалі. А загалом грає музику вже 45 років. На запитання, скільки ж йому зараз, він із посмішкою відповів: «Це ніби й не секрет, але…». І, дійсно, літа – проста формальність для людини, в якої співає душа. Та ще й джаз! 

Хоча чоловік не приховав, що любить різну музику, якщо вона хороша: класичну, хіп-хоп, циганську, африканську… У джазовій насолоджується, зокрема, стилем бі-боп. 

Наприкінці розмови він поділився чудовими враженнями про наше місто, а також дав свою візитку, аби скинула йому наше спільне фото.

Пізно ввечері своєю безпосередністю й щирістю він підкорив і фестивальну публіку, яка буквально пішла у відрив, «запалена» музикою українсько-американського блюз-бенду, його співом і звуками губної гармоніки. Адже Кіт – ще й неперевершений харпер.

Що він «виробляв» з людьми, треба було бачити! Але стіни нашої древньої твердині витримували й не таке. Під час цього шаленого дійства змогла повною мірою торкнутися до джерел, з яких свого часу виринали ці мелодії та ритми. Адже саме наші темношкірі брати подарували їх усьому світові. Хоча любов до цього стилю, який і до сьогодні зазнає все нових і нових музичних трансформацій, вже багато десятиліть не залежить від кольору шкіри й національності.

Третього дня фесту яскравим свідченням цього стали виступи хору Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва, який подарував меломанам «Дві меси у стилі JAZZ», Сергія Рибака і його Tritone band, а також Макса Таврічеського, якого вже встигли полюбити луцькі слухачі – постійні відвідувачі Art Jazz Cooperation

Шкода тільки, що він цього разу виступав без свого творчого побратима Івана Денисенка, знаного як БлюZ. Адже він нещодавно відійшов у Вічність під час концерту в Естонії.

«З журбою радість обнялась», і ведуча фестивалю Наталка Войтович закликала присутніх вшанувати пам’ять музиканта хвилиною мовчання… 

Цінуймо один одного, любімо, поки ми живі, і тоді все у нас обов’язково буде ДЖАЗ! Саме на цю оптимістичну хвилю налаштував заключний інтернаціональний джем-сейшн фесту, окрасою якого серед «букету» знаних джазменів-чоловіків стали луцькі «квіточки» – співачки Руслана Моклиця і Дарина Гребенко (Doriana Lubart). Як добре, що любов до цієї музики не залежить не тільки від вищеперелічених ознак, а й від статі!

БІЛЬШЕ ФОТО - ТУТ

Не змогло не заграти разом із усіма наше славнозвісне сімейство Баковських – Олег (батько), Тарас і Роман (його сини), які спеціально приїхали з Вроцлава на фест, до заснування якого мають безпосередню причетність. 

Давала джазу разом з усіма Світлана ЗОЗУЛЯ. Фото автора.

keyboard_backspaceПовернутись
insert_invitation31.08.2017
remove_red_eye199 camera_alt30
Залиште свій коментар
check
Топ-новини