Херсонський край: Куди поїхати, що побачити?

Прийшло літо, настав  сезон відпусток. Усі ми прагнемо відпочити від роботи разом із рідними і  друзям, але кожного разу з’являється запитання: «Куди поїхати, що побачити?». 

                                                         ХЕРСОНСЬКА ВЕНЕЦІЯ

Ну що ж  - серед різних красивих місць  постає вибір: закордон чи Україна? Тут також доведеться  розраховувати на  ваш туристичний бюджет.

Нам в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа» вдалося розвідати  кілька мальовничих місць Херсонського краю, аби розповісти вам, що відпочивати можна й треба  в Україні. Не тільки, щоб підтримати власну туристичну галузь, але щоб лишитися враженими неповторними природними місцинами.  

Загалом на Херсонщині можна побачити багато цікавих місць і навіть за кордон їхати не треба: чудові краєвиди, теплий клімат, привітні люди, але, як на мене, інфраструктура не готова до зустрічі не те, що із закордонним туристом, але навіть  з українським. 

Шлях до тепла

Коли  на Волині було ще холодно, то в Херсоні було вже тепло, стартував туристичний сезон. Передчуття цікавої поїздки радувало моє серце, збираючи речі, я уявляла, планувала, шукала, щоб побачити на Херсонщині. Розвіяло абсолютно усі мрії практичне питання: «Чим доїхати?». Оскільки у мене був бюджетний варіант поїздки,  я обрала нашу «добру» й традиційну залізницю. Але ж яким було моє розчарування, коли в пошуку бажаних поїздів з’явився напис: «У вашому напрямку немає прямих маршрутів». 

«Ну що ж»,- подумала я,-  «Поїздка того варта. Поїду з пересадкою». Відтак, моя зустріч із теплом, сонцем та Херсонським краєм відклалася ще на один день. Шість годин  я добиралася до Києва, а звідти вже пересіла на потяг, який їхав до міста Херсон більше 10 годин.. З ранку нас гостинно зустрів вокзал міста Херсон. Настрій піднявся при зустрічі з друзями та колегами, а ще  від споглядання красивої  набережної  міста Херсон.

«Асканія-Нова»: відчуття первозданної природи.

Лишивши речі в готелі, ми помчали на зустріч з чудовим, мальовничим Херсонським краєм.

 За вікном журналістського авто  минали хороші дороги, а потім  -  не дуже, але  ж погані дороги в нас є не тільки на Херсонщині. 

Андрій Лопушинський, знаний місцевий історик  дорогою  розповідав багато цікавих історій про заснування міста Херсон, його історію, Олешківські піски, козаків, а ще – про  кургани, яких у Херсонській області чимало, висловлюючи сподівання, що через сільськогосподарські роботи вони не зникнуть, відтак, нашим дітям вдасться їх побачити.

Їхали ми їхали  і нарешті  приїхали у край широких і безмежних степів. Побачане вражало, зокрема, унікальний біосферний заповідник «Асканія-Нова», історія якого розпочалася у другій половині ХІХ століття. Саме тоді Фрідріх Фальц-Фейн почав створювати перші вольєри для тварин та птахів. На території  усе цвіло, вільно походжали  собі  павичі та інші представники різноманітних видів птаства. У вольєрах гуляли  горді й красиві олені. Вільно мчали зеленими степами табуни зебр, ослів, конів Прежевальського. Загалом, для того, щоб побачити усе в Асканіїя,  треба їхати туди на цілий день.

-В нас працює 268 працівників, 19 науковців. Зараз туристичний потік наростає, максимальну кількість відвідувачів за роки незалежності «Асканія-нова» прийняла у 2009 році – 141 тисячу  приїжджих,- розповідає директор біосферного заповідника Віктор Гавриленко,-  в 2014 році позначка опустилася до 32 тисяч,  зараз ситуація покращується, бо минулого року ми зустріли 72 тисячі наших відвідувачів, цього річ ми йдемо з випередженням минулорічного графіку . Люди їдуть до нас.  Для туристів ми готуємо ряд новинок, зокрема, буде покращено видове різноманіття в колекції. Сподіваємося, що вдасться зробити кілька  нових маршрутів. Квиток,  в залежності від екскурсійної послуги коштує – 40 гривень дитячий, 50 – дорослий на екскурсійних маршрутах по дендропарку та зоопарку. Є екскурсія на тачанці, де одне місце коштуватиме 200 гривень. Цей маршрут  буде проходи через зоологічний та дендропарки, а ще – маршрути на трьох наших екскурсійних  автомобілях, де місце одне коштує  100 гривень.

Загалом, туди варто поїхати, бо там для туристів відкривається справжній край  унікальної природи, цікавих речей, спокою.

Дорога на Кам’янську  Січ

Неменш цікавою була поїздка до Кам’янецької Січі. Нам справді пощастило, Дорога на Січ» – таку назву отримала перша пішохідна екскурсія територією козацької Січі, яка розташовувалась  у XVIII ст. у гирлі правого притоку Дніпра – річки Кам’янки. Наразі історичне місце знаходиться на схилах Каховського водосховища у Бериславському районі.

Знаєте, тамтешня природа, краєвиди   вражають, бо усе навколо дихає історією козацтва. Складно знайти слова, які б передали усю красу, відчуття цього місця. Думаю, що фото зможуть це зробити.

Але хочеться плакати, коли дивишся на побут селище Республіканець,  на території  якого знаходиться ця історична пам’ятка – маленькі будиночки, багато покинутих домівок з дірками в дахах. У цьому маленькому степовому селищі живуть чудові працьовиті люди, які вирощують персики, виноград черешні та інші смачні речі, але там нема ні хорошої дороги, ні школи, садочка, клубу,  є тільки маленький магазин. Справді поодинокому туристові буде складно дістатися до Кам’янської Січі, якби з нами не було досвідченого історика, котрий знав дорогу – ми б заблукали, адже на дорозі майже немає дорожніх вказівників.

Після усього побаченого мене не покидала думка: «Чому держава так мало приділяє уваги туристичні галузі? Чому такі красиві місця залишаються невідомими для широкого кола туристів? Адже за рахунок туристів це маленьке село ожило б, розвивалося б, як і уся наша країна.»

Проте наступного дня голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв  запевнив нас із колегами, що Кам’янська Січ зовсім скоро буде одним із найпопулярніших туристичних маршрутів, що існують в області.  

Херсонський край виноробів

 Гурманам і  повнолітнім поціновувачам хорошого і якісного вина - присвячується Якщо ви шукаєте, де в Херсонському краї  знайти справжнє вино – шукайте фермерське господарство «Курінь».

***

Підсумовуючи усе написане, варто зауважити, що мандрувати Україною – варто, хоча б тому, що завдяки вашим розповідям про такі чудові куточки, як Кам’янська Січ, дізнається більше людей. Такий аргумент переконав мене, сподіваюся  і вас.

Лілія Воробйова.

Фото автора.

keyboard_backspaceПовернутись
insert_invitation12.06.2017
remove_red_eye527 camera_alt0
Залиште свій коментар
check
Топ-новини