Наталія Бугай: «Я щаслива тим, що знайшла себе в творчості»

Мабуть, таки, правду кажуть, що талановита людина – талановита в усьому. У цьому мене переконало знайомство з творчою особистістю, нашою землячкою Наталією Бугай.

Вже у досить зрілому віці жінка відчула потяг до написання віршів. Оцей свій дар, що раптово відкрився, пояснює дуже просто: це Бог в певний момент дає людині таку життєву дорогу, щоб вона могла знайти себе.

Наталія Володимирівна вважає, що є поетесою, яка пише здебільшого для дітей. Першим її дитячим виданням була книжечка «Сім веселих кольорів». Понад двісті віршів Наталії Бугай волинські композитори поклали на музику. Зокрема, спільно з Галиною Васіною видали вже сьому музичну збірку. І ще має багато неопрацьованого матеріалу.

А в останні роки жінка серйозно захопилася виготовленням ляльки-мотанки. Пригадує, що це заняття було для неї улюбленим змалечку. Перші свої ляльки робила з молочаю, качанів кукурудзи, трави. Адже народилася моя співрозмовниця в мальовничому селі Новостав. Краса навколишніх краєвидів тут надихала створювати щось оригінальне та неповторне. «У дитинстві я дуже багато різала, з клаптів тканини шила одяг для ляльок, багато виготовляла власноруч різних цікавих виробів. Певно, це давала про себе знати моя заповітна мрія – бути дизайнером», - поринає в спогади Наталія Бугай.

Втім, професію вона обрала не за покликом серця. Вивчившись на фрезерувальника, досить швидко зрозуміла, що робота з металом не приносить задоволення для душі. Проте, з плином часу нікуди не зникли творчі задатки. Жінка припускає, що їх вона успадкувала від мами Марії Іванівни Хом’як, яка була надзвичайно творчою людиною, і яка, на жаль, уже відійшла у позаземні обрії.  

Лялька-мотанка допомагає навіть пізнати щастя материнства.

Майстриня розповідає, що лялька-мотанка прийшла до нас з трипільської культури і їй – понад п’ять тисяч років. Те, чому ці рукотворні витвори мають порожні личка, пояснює так: це робиться для того, щоб у ляльку через очі не вселилася чужа душа чи якась недобра сила. А викладений хрест на обличчях – це сонячний знак, який символізує жінку й чоловіка, тобто, знаки «Інь» та «Янь»,  зв’язок з Богом, з небом. 

«Енергетично найсильнішими є мотанки, вбрані в одяг, виготовлений зі старих, поношених речей, вишиванок, - веде далі вона, - адже в цій одежі наші предки ходили до храмів, де молилися. Тому вважалося, що вона наділена потужною позитивною енергетикою й оберігає людину». До речі, Наталія Володимирівна має кілька ляльок у вишиванках, яким – майже сто років.

А надзвичайно чудодійною силою володіють ляльки, які виготовлені на любов чи на народження дитини. Лялькарці випала нагода у цьому переконатися. На її життєвому шляху зустрілася ділова, успішна жінка, як то кажуть, із повним рогом достатку. Лише діток Бог не посилав протягом десяти років. Наталія Володимирівна зробила для неї таку ляльку-мотанку. І невдовзі бізнесменка завагітніла й народила дівчинку. 

З-поміж тисячі ляльок двох однакових немає.

Колекція Наталії Бугай дивує великим розмаїттям української ляльки-мотанки. Є в ній обрядові, святкові, оберегові ляльки. За два роки всього створила їх більше тисячі.

Вона навіть пісню про ляльку-мотанку написала. І серед усіх моделей немає двох однакових. 

Звісно, кожна рукодільниця прагне внести у власні роботи якісь свої, індивідуальні «штрихи». Народна умілиця наводить приклад, що на виставках дуже великий інтерес у багатьох викликають її композиція «Лукаш та Мавка», Пасхальна голубка, яку плели до Великодніх днів і виготовляли з тканин червоних відтінків. Тому ця лялька має дуже гарний вигляд. Пані Наталія додає їй ще більшої краси, прикрашаючи золотим кольором. Саме такі чотири витвори Наталії Володимирівни були придбані для продажу на аукціоні у Вашингтоні, щоб за виручені кошти закупити медикаменти для бійців АТО. 

Загалом, лялькові композиції в її творчому доробку – це окрема тема для розмови. Скажімо, за одну з них - «Божа Матір з Ісусом Христом і ангелом» - спонукала взятися поїздка до Гошівського монастиря в Івано-Франківській області. А якось жінка погодилася виготовити оберіг для військового підрозділу, що несе службу на Сході України. Таким символічним захистом від усього лихого стала її композиція «Матуся-берегиня з хлібом і дітками». 

Крім цього, пані Наталія зробила власними руками понад 2000 ангелів-оберегів, переважно, для українських військових в зоні АТО.  

Створення ляльок – це, наче, ритуал.

Тим, хто хоче займатися лялькарським мистецтвом, пані Наталія дає пораду, що цю справу потрібно любити. Адже те, що зроблено з любов’ю, завжди випромінюватиме позитив. «Щоб змотати звичайну маленьку ляльку треба затратити не менше двох годин, на велику у вінку йде до дванадцяти», - попереджає вона. Додає, що зазвичай народні майстрині не розкривають усіх своїх секретів, натомість, люб’язно погоджується поділитися кількома «заповідями» виготовлення ляльки-мотанки. Сама вона приступає до цієї роботи з молитвою. Невдалим часом для створення ляльки є святкові дні. Майструвати її так, аби вона стала оберегом, потрібно за один раз, не відкладаючи роботу на потім чи завтра. Не дозволяється ляльку різати, колоти. Не можна мотати її вночі.  

Певні ляльки виготовляються за певними правилами. 

Наталія Бугай охоче ділиться тим, що сама вміє, з усіма бажаючими. Провела понад 100 майстер-класів для дорослих і дітей. Зізнається, що коли під час таких навчань бачить, як захоплює людей це давнє українське ремесло, як хлопчики та дівчатка з радістю несуть додому плоди своєї фантазії, то й сама отримує велике моральне задоволення, і хочеться творити знов і знов.  «Я щаслива тим, що знайшла себе в творчості – ляльках-мотанках, віршах, піснях. Адже людина тоді почувається реалізованою, коли те, чим вона займається, комусь потрібне, подобається», - привідкриває душу героїня моєї оповіді. Але на цьому вона зупинятися не збирається, тому перебуває у постійному творчому пошуку. 

Ірина Репетуха.

Фото Жоржа Ковальського.

keyboard_backspaceПовернутись
insert_invitation07.11.2017
remove_red_eye86 camera_alt0
Залиште свій коментар
check
Топ-новини