Торчинський "лікар від Бога" святкує ювілей

Життя – непередбачуване. Здається, що сьогодні все добре, людина радіє прожитому дню, поспішає у буденних справах, щось планує, мріє… І враз підступна хвороба може все зруйнувати. Тоді ми звертаємося до своїх рятівників, людей у білих халатах, котрі, обравши медичний фах, як вартові  на посту, допомагають у важку хвилину. І як добре, коли у таку хвилину зустрінеш чуйність, розуміння, професіоналізм. 

Саме такими неоціненними якостями наділений професіонал своєї справи, людина власної думки і позиції, головний лікар Торчинської районної лікарні, лікар-травматолог Андрій Михайлович КОНОВАЛ (на фото). Цьогорічне 29 липня на його життєвому полі заколоситься прекрасними роками праці та вив’яже золоте перевесло ювілейних літ. 

Поспішають роки, вимережують люські долі… Лише п’ять десятків літ тому, гожої літньої липневої пори, у  торчинській родині Михайла Васильовича та Галини Іванівни Коновалів народився  син Андрій. Його дитинство та шкільні роки пройшли у цьому гарному, збагаченому історією, селищі. Пізнавав навколишній світ, вчився порядності, добру та мудрості разом із своїм меншим братом Сергієм у батька – вчителя Торчинської школи та мами – зубного лікаря Торчинської районної лікарні. Певно, Всевишньому було угодно, щоб обидва брати – Андрій та Сергій Коновали - обрали найгуманнішу та найблагороднішу професію на землі – медичного працівника.

Андрій Коновал із золотою медаллю закінчив Торчинську загальноосвітню школу, з червоним дипломом – Тернопільський медичний університет, пройшов інтернатуру по ортопедії і травматології, після чого працював лікарем-травматологом у Березнівській районній лікарні, що на Рівненщині. Народна мудрість гласить: «Де народився, там і пригодився». Не шукали брати закордонних привілей, а всі свої знання, збагачений роками досвід застосовують тут, на рідній волинській землі.

 

Сьогодні Сергій Михайлович – головний лікар Луцької районної центральноїлікарні, Андрій Михайлович ось уже більше 15 років працює в Торчинській районній лікарні, з 2008  – головний лікар цього медичного закладу. А ще він - люблячий тато своєї доньки Олени, яка пішла по батьковій стежині та працює лікарем-терапевтом в КМ «Луцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги». Щасливий Андрій Михайлович і як дідусь, бо тішиться, як підростає його маленька внучка Єва. 

 «Лікар від Бога», «золоті руки у нашого лікаря», «наш найдорожчий рятівник» та ще багато інших приємних відгуків почула від пацієнтів про Андрія Михайловича, яких він повернув до здорового способу життя. Сьогодні - слово вдячним пацієнтам.

Марія ПИВОВАР, жителька селища Торчин:

- Людяність, порядність, професійна майстерність, вболівання за здоров’я пацієнтів та багато інших гуманних людських якостей ввібрала в себе щира душа нашого лікаря – Андрія Коновала. Біда приходить несподівано. Так трапилося і з моїм чоловіком Володимиром, який п’ять років тому травмував ногу. Ми думали, що він залишиться без ноги, але вчасно надана медична допомога, вміло організований весь лікувальний процес, чуйність і підтримка всього персоналу Торчинської районної лікарні і, найголовні¬ше, золоті руки Андрія Михайловича поставили на ноги пацієнта. 

То ж нехай буде доля прихильною до вас, нехай ніколи не захмарюється сонце вашої долі, буде міцне здоров’я, щастя, злагода, благополуччя, добробут у сім’ї та родині! 

Володимир КАРАБАН, житель міста Луцьк:

- Зимової пори цього року за медичною допомогою я звернувся до Андрія Михайловича. Він мене прооперував. Операція була складною, але зараз я себе почуваю прекрасно і вже вийшов на роботу. Скільки буду жити, стільки буду дякувати цьому лікареві від Бога. Таких лікарів, повірте, зараз дуже мало. Хай ангел його охороняє і приносить ще більше натхнення!

Григорій МОСКАЛЕНКО, житель Ніжина Чернігівської області:

- Про лікаря Андрія Коновала з Торчина знають у всій Україні. Я їхав до нього з думкою: приймуть у лікарні чи не приймуть. Тут я відчув, дійсно, милосердя, бажання всього медичного персоналу прийти на допомогу. Щиро вдячний Андрію Михайловичу за його золоті руки, чуйне ставлення до хворих, високий професіоналізм. 

Галина КЛІЩУК, жителька села Озютичі Локачинського району:

- Хвороба застала мене зненацька і першим рішенням було звернутися за допомогою саме до Андрія Михайловича. Переживала, чи приймуть, адже проживаю в іншому районі. Сумніви розвіялися, як тільки переступила поріг Торчинської лікарні. Тепле ставлення до пацієнтів, чуйність, щирість, а головне, тут відчувається професіоналізм. Низько кланяюсь Андрію Михайловичу, який доклав багато зусиль, щоб  мене, на той час не¬ходячої, поставити на ноги. Спасибі вам, дорогий рятівнику, за ваш лікарський талант, а добро, яке ви робите людям, нехай повертається сторицею.

А ось що сказали нинішні пацієнтки четвертої палати Торчинської лікарні –

Людмила ВОТКАЛО (жителька села Губин Локачинського району) та Віра КОБЕЦЬ (жителька села Березовичі Володимир-Волинського району):

- Людина по-іншому цінує своє життя та інакше починає дивитися на світ, коли прикрий випадок раптом вириває її зі звичного ритму життя, і вона опиняється на лікарняному ліжку. Таке судилося перенести й нам. Добра слава про лікаря-травматолога Торчинської районної лікарні Андрія Коновала вже давно не має меж. Ми були наслухані про те, що у цьому медичному закладі не запитують прописки, а всім, хто потребує, надають медичну допомогу. Сьогодні, завдячуючи прекрасному лікареві-професіоналу та медичному персоналу, ми себе добре почуваємо і, з оптимізмом дивимося в майбутнє і це після тяжких операцій. Наша вдячність вам – немає меж.

*   *   *

Таких відгуків ще - багато. І що можна додати й сказати про цю, небайдужу до людських бід, людину. Нехай людська шана буде подякою вам за працю, чуйність, уміння творити добро!

Ніна КОСТРУБА

Фото автора.

keyboard_backspaceПовернутись
insert_invitation27.07.2017
remove_red_eye903 camera_alt0
Залиште свій коментар
check
Топ-новини