Віктор ШУМСЬКИЙ:"Сьогодні я щасливий від того, що можу допомогти іншим. А тримає мене на місці, напевно, хліборобське коріння з діда–прадіда”.

Сьогодні свій 55-річний ювілей відзначатиме один із найуспішніших на Волині аграріїв – Віктор Шумський. Історія його успіху і життя викликає захоплення, його авторитет серед колег, жителів його рідного села Ратнів - безперечний.  Життєвий задум  СГПП «Рать» - потужне агропідприємство, що працює переважно на території Луцького району, використовуючи у своїй роботі сучасні технології, досвід Європи.

Наш колектив також долучається до усіх привітань та побажань, що лунають для ювіляра. В подарунок ми приготували добірку раритетних фотографій,  трохи наших спогадів, а ще, як завжди вже традиційно, вервечку добрих, а найголовніше - правдивих слів й фактів про героя нашої публікації. Хочеться згадати й відзначити багаторічну нашу співпрацю,  підтримку районного видання, як то кажуть, словом й ділом. За що ми також щиро вдячні. Саме в «Раті» мріють працювати молоді й перспективні аграрії, бо там хороша зарплатня, умови - достойні. Аграрне підприємство перетворило село Ратнів у комфортне, затишне місце на карті Волинської області, адже тут є усі необхідні умови для комфортного проживання. 

Працівникам СГПП «Рать» заздрить добра половина жителів області, бо на якому ще підприємстві у подарунок за хорошу, старанну працю, можна отримати автомобіль, побутову техніку чи солідну грошову премію. Воно й не дивно, адже у всіх своїх публічних виступах та інтерв’ю Віктор Анатолійович  завжди говорить про належне ставлення до людей, а ще - духовність, милосердя, підтримку громадських ініціатив. 

«Кого спіткало горе - намагаємось розділити, а в кого радісні події - намагаємось помножити. Найбільше задоволення отримуємо від зроблених добрих справ».

Протягом багатьох років Віктор Шумський  виділяє немалі кошти на духовність, благодійність. Підтримує фінансово школи, дитсадки, православні храми і ФАПи, заклади культури і спорту, надає допомогу ветеранам війни, учасникам АТО, дітям-сиротам, талановитим спортсменам, аматорським колективам.

Жителі Луцького району радіють, що на території є таке підприємство, яке за цей  час стало візитною карткою нашого краю. Щоб  дізнатися секрет успіху «Раті», на Волинь приїжджає багато офіційних делегацій, чиновників, нардепів. А успіх й вагомі досягнення є, воно й не дивно, бо підприємством керує знаний й досвідчений господарник, який знає, цінує й поважає людей за їх працю.

Лілія ВОРОБЙОВА.

У кожної людини, кожної родини є такі сокровенні дні, коли за якусь мить перед очима пропливає прекрасний зеніт прожитих літ і спогади оживають, колишуть серце, трепетом озиваються з найпотаємнішого куточка душі… Що ж відчуває ніжне материнське серце Галини Григорівни ШУМСЬКОЇ, яка у місяць, що є передвісником весни, початку хліборобського року, 55 років тому благословила на світ свого синочка і який сьогодні став знаною людиною не тільки нашого Волинського краю. Отож, слово  - МАТЕРІ:

- Рішення назвати сина Віктором – ми прийняли одностайно. Просте і гарне, що означає йти тільки вперед і перемагати. І він у нас – переможець. Не скажу, що купалися наші сини у розкошах, жили, як і всі сільські діти. Хоча Вітя був не такий як всі. У ньому було більше доброти, дитячої розсудливості, дорослої відповідальності, а ще – поваги до старших. Пам’ятаю, жив по-сусідству дід Трохим, і як тільки він береться до роботи, Вітя тут як тут і проситься допомогти. Усміхається і каже до мене: «Мамо, що знову будете казати: Вітю, хорошенько роби». Не цурався він змалку ніякої роботи: чи то по господарству підсобити, чи на городі прополоти, чи квасолю допомогти обривати. Ходив із дядьком Фірком на ферму, вставав о шостій ранку і тільки його бачили. Пригадую, як наша родичка Маруся, яка працювала дояркою, хотіла піти на весілля, а заміни не було. Виручив наш Вітя, який мав на той час 14 років. І корови подоїв, і цідилки поправ так, що ще не кожна жінка зможе. Не раз чули ми слова вдячності за нашого сина від тодішнього голови колгоспу Івана Петровича Федорчука, який дивувався, запитуючи: чого він не може робити? Бо міг і на трактор сісти, і на машину, і вила в руки взяти чи лопату. Я – щаслива мати. І молю у Господа, щоб здоровими були діти, щоб сини поважали батьків, щоб добро та людяність панували у їх душах. Нехай зоря удачі завжди супроводжує мого Віктора!

Ніна КОСТРУБА.

Фото з архіву "Слава праці" та кіностудії "Волинь"  

keyboard_backspaceПовернутись
insert_invitation12.02.2018
remove_red_eye416 camera_alt0
Залиште свій коментар
check
Топ-новини