Згадка про Чорне море та Херсонщину: враження і ціни

Наскільки рідний і дорогий край, де народився, де зростав і пізнавав дорогу дорослого життя відчуваєш на відстані. І хоча моя відстань цього літа простяглася не за моря і океани зарубіжжя, а всього-на-всього за неповну тисячу кілометрів до Херсонської області, точніше до курортного містечка Скадовськ, уже за якихось десять днів ностальгія за рідними оберегами заполонила серце. А ще душа наповнилася різними враженнями від почутого та побаченого, якими хочу поділитися з вами, шановні читачі «Слави праці». 

Але - по-порядку. Все розпочалося від нещодавньої зустрічі моїх одногрупників, з якими нас доля розвела ще далекого 1971 року. Але видно їй, рідній, було угодно, щоб через сорок п’ять ми знову зустрілися біля своєї альма-матері – Луцького педагогічного училища. Звичайно, радості не було меж, бо роз’їхалися у різні куточки України юними і замріяними. Про те, куди кого закинула доля, як розпочинали своє трудове життя згадували збагачені досвідом і мудрістю мої одногрупниці. Плин часу наклав на кожного маленький відбиток, прикрасив зрілістю, поважністю, красою. Одна із моїх подруг, колискою для якої була мальовнича Маневиччана, на повну силу пізнала красу Колимського краю, багато років пропрацювала у дитячому будинку-інтернаті міста Магадан, але ось уже десять років проживає у гарному селі Приморськ, до нещодавнього часу – Карга, що за десять кілометрів від Скадовська. На зустріч Надія не змогла приїхати, але дуже просила завітати до неї в гості, тому ми ще з двома подругами вирішили їхати. Отож, долаючи потягом простори Батьківщини прямували на Схід.

Здавалася, все б – нічого: і ті ж мальовничі достигаючі пшеничні лани, безмежні сонячні соняшникові плантації, чепурні оселі жителів сіл та ошатні архітектурні будівлі міст, все гармонійно перепліталося у розкішному літньому розмаї. Хоча серце було оповите тривогою воєнними подіями на Сході України, проте хотілося відчути, як колись, у радянські часи, оздоровче тепло моря, посмакувати запашними абрикосами та персиками, які ввібрали в себе яскраві промені південного сонця, зустрітися з подругою юності…

З Херсона до омріяної зустрічі добиралися маршрутним автобусом, швидко минаючи села з милозвучними назва вами – Добропілля, Волошки, Кохани, Михайлівка, Рідна Україна. За вікном пробігали площі баштанників, насадження помідорів, виноградники, час від часу зір приковували великі біл-борди з надписами «Екологічно-чиста область». У Скадовському районі зацікавив демонстраційний полігон рисових ділянок, який у підпорядкуванні НААН України і на якому добиваються гарних результатів.

Звичайно, зустріч була радісна і хвилююча, враження переповнювали кожного, а ще спогади лилися одні за одними, наздоганяючи події, через які торувало дорогу життя. Метою цієї розповіді не є переповісти все те, що зачепило, як кажуть душу і серце, але все-таки на окремих моментах хочу наголосити. Спілкуючись з місцевими жителями, відчула таке ж, як і у нас, щире вболівання за долю України, не відчувалося ніякої зневаги до нашої рідної української мови, хоча там більшість людей розмовляють по-російськи. Але були й такі, які відкрито заявляли: «Лиш бы быстрее присоеденили нас к Криму». В оселі одногрупниці дивляться лише російський канал «Вести», але політичні події стараються не коментувати. Вдалося побувати у Скадовському дельфінарії «Акваріум», ціна за сеанс, що триває впродовж години, становить від 160 до 200 гривень, а ось помандрувати катером на острів Джарилгач за 150 гривень - відговорили. Мовляв, даремна трата грошей, очевидці там нічого не побачили цікавого. Цікаво те, що вода у Джарилгацькій затоці, як стверджують неодноразові відпочиваючі, має специфічний запах та цілющу властивість. Ця місцина займає третє місце в світі щодо лікувального ефекту. Щодо послуг на морському пляжі: за один шеврон до обіду, а ще під парасолею треба викласти 50 гривень, різні розваги (фото на фоні паруса, казкових персонажів, катання на «бананах» тощо)вартують також недешево. А ось фрукти та овочі мають помірну ціну як на ринках, так і у супермаркетах, зокрема в АТБ. Житло можна зняти від 40-50 до 100 гривень за добу. Що найбільше вразило у Скадавську, це - всеукраїнський фестиваль дитячої творчості під назвою «Зірки виходять на сцену». На ньому свої таланти демонстрували юні обдарування з усіх регіонів України. Яскравим виступом всіх присутніх в українських вишиванках порадували діти з Маріуполя. Їх колоритне дійство з патріотичним спрямуванням підсилила українська символіка і жовто-синій стяг, що гордо майорів у руках старшокласника, а ще надпис: «Маріуполь – це Україна» (на фото).

Ніна КОСТРУБА.

Фото автора.   

 

 

keyboard_backspaceПовернутись
insert_invitation26.07.2016
remove_red_eye122 camera_alt0
Залиште свій коментар
check
Топ-новини